Амфітеатр (не псуй мені настрій - він і так гарний)
Диво... — 13/11/2008 - 20:54
Наразі Вас ніхто не слуха.
(Хай золото блищить, бринить.)
Наразі я тут одинока –
Моя естетика болить.
Безмежно дієслівна рима.
Знайди мене, мій драматург!
І зафарбуй на пантоміму!
Я вже не та.
Я твій манкурт.
Дивлюсь трагедію естета –
Вино бурхливо вени рве.
Хорея мислі і вендети –
Я божевільна без архе!
Життя не бачила дитинка –
Це вік розбитих серць твоїх.
Сльоза. Солона слізна скринька
І ізольований барліг.
Хоч раз – благаю! – обманися!
Торкнись до шкіри, дихай сном.
Твій стоїцизм – дешева втіха.
Це цнота – як ти випив бром.
А в чому суть? Де гладіатор?
Я вже сміюся Вам в анфас!
Катарсис. Хліба і видовищ.
Корабель зник. Маяк загас.