Поезіє, вбери мою печаль
Вбери і ні краплини не лишай
Чому мені себе так жаль?..
Та на мій жаль ти не зважай.
Усе минеться як завжди миналось
Захоплення пройде мов мрійний сон
Пройде…
Та головне щоб більше не верталось.
О знала б ти як тяжко витримати тон
Тон у розмові з тим
Для кого серце швидше б’ється.
І вітер мрій у вир несеться
Чому не можна закохатись
Один лиш раз й на все життя
Чому потрібно витрачатись
А не чекати майбуття
Поезіє вбери мою печаль
Не смій краплини полишать.
Чому мені себе так жаль?
І як на жаль цей не зважать?