Істерики у колі № 5.
Хтось скаже, де тут вихід є до входу?
Сьогодні в білому.
Хірург.
За п’яддю п’ядь
Цілуєш ти життя картин колоду.
Загубиш вію. І загинув Вій.
Знов осад від багаття не прилине –
Морозною скоринкою Бродвей
Впаде в бокал із соком ностальгії...
А карамель під ноги сипле пил
Доріг. Дороги пахнуть карамеллю.
Ти не співатимеш своїх пісень,
Ти будеш моїм дзвоном на молельні.
Ти будеш ґанджем всіх нічних діянь –
І без діянь у забутті Орфея.
Ти будеш ним, мов янгол втрат,
Що не зберіг для мене крах Помпеї!...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00