Слід від укусу скаженої темряви
Консуело — 6/11/2008 - 12:35
Збірка: Майже вільне божевілля
Притулившись - до мокрої стіни,
уже не сміятимусь
з мертвих метеликів.
Їхні крила -
в кулаці шаленої Карми
затиснуті, подерті, - сміття...
У зірок випрошуючи
посмішку
запитаю себе: навіщо?
сяду в порожній вагон...
геть від себе
за обрій,
розтинаючи простір пам"яті...
Бездоганність чужої брехні
не змусить мене плакати.
Хоча окремі легенди,
все-таки
варті того, щоб вірити
в щасливий фінал,
але головні герої
завжди залишаються
маріонетковими персонажами.
ексгумованими трупами...
як пожмакані крила мертвих метеликів
на моїй долоні.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 9.75