Дерева помирають тихо...
Биндас Оля — 5/11/2008 - 15:00
Ніч, ти і білий сніг
Лапато сипле нам у листя.
Ми діти матінки – землі,
І соки витікають чисті.
Ти мій супутник, мій дюшес,
Твої плоди приємні і солодкі.
Дарма, що сірі крона, витріскався весь,
Тобою милуватимусь, хоч дні стають короткі.
Співай кохана, голоси на всі віки!
Нехай почують і заклякне лихо.
Пройде життя, засохнуть дві ріки,
І хтось почує, як дерева помирають тихо...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.50