ультрамарин
Ihor Zubrytskyi — 29/10/2008 - 20:04
Оцінка: 10/10
Дивне штука, от читаю ваші сумні вірші і мені чомусь сумно не робиться... мабуть, тому що вони піднесено сумні, є втіленням якраз тієї дозованої печалі, яка балансує на лезі смаку в обнімку з поезією і створює гармонію.
То ж=Тож. "Попіл над містом. І присмак у роті – попелу," - тут щось мені не дуже сподобалося, може "морок над містом" (або щось подібне)?
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
.....
Черезова Варвара — 30/10/2008 - 12:50Морок Моро Морок... Повторюю про себе... Не знаю. Повторення в даному реченні є навмисним для того, щоб підсилити оцей "ПОПІЛ". Знаєш, тут без нього ніяк, так треба, мо то лише чергова забаганка рудої бестії, ну але... Одним словом, довіртеся моєму поетичному почуттю, якщо у мене взагалі таке присутнє))))))))))))
З теплом, Варця;)))))- - - - - -
...
Ihor Zubrytskyi — 30/10/2008 - 18:46Довіряюсь.