ЧОМУ ЛИСТЯ ЖОВТІЄ ?
Saturn — 12/12/2007 - 17:38
Чому сумує осінь? Тихий день
За вікнами мені розповідає
Бувальщину або казки – не знаю,
Та прислухаюсь до журних пісень.
Світ розмальовано у жовті кольори:
Жовтіє глина, вимита дощами,
Пожовкле Сонце сходить над кущами,
Вдяглись дерева в жовтий лист жури.
Цей колір – чарівник: він має хист –
Далекі речі ніби наближає,
Про щось забуте нас попереджає,
Несе забутий ,та незгаслий зміст:
Ще за часів прадавньої Аратти
Тут жили славні люди – орії;
Ті , хто найперше степ почав орати –
Не Ареса сини, закохані в бої.
Не золотом прикрашені щити,
Не піраміди, що заклякли в тиші –
Вони лишили спадок нам цінніший:
Чорнозему розорані пласти,
Повагу сталу до садовини
І писанки химерний візерунок,
Закоханих посмертний поцілунок
Та трохи звичаїв старовини.
Ті орії, коли надходив час
Сумного незворотного прощання,
Шануючи небіжчиків востаннє,
Червоним й жовтим ставили окрас.
Вони давно у вічність відійшли,
Але природа вже не забуває,
І в траурне вбрання ліси вбирає
Щоосені за тими, хто – БУЛИ.
М. Волох, Харків, ХНУРЕ