Кожен день стрічаєм геть друге життя
Риженков Микола — 25/10/2008 - 23:29
І кожен день стрічаєм геть друге життя,
Усе тече, біжить і ллється, як вода,
Але чому не зміню сам своє буття,
Чому не скину з себе ці міцні пута?
Це досить незвичайна річ,
Коли я цілу ніч
Надіюсь, що життя не варте свіч.
Я хочу не скоритися невидимій біді,
Бо дуже хочеться лишити при собі
Все те, що є для мене в світі дорогим,
Що не покину я ні з жодної з причин.
Це досить незвичайна річ,
Коли я цілу ніч
Надіюсь, що життя не варте свіч.
Але чому це я співаю про сумне,
Адже лишилося в цім світі ще й таке,
Що не дає мені забути і про те,
Як в небі світить сонечко ясне.
Це досить незвичайна річ,
Коли я цілу ніч
Надіюсь, що життя не варте свіч.