Бакалея думок
Диво... — 21/10/2008 - 20:22
Збірка: 1+1=1
Чекати – мов пити оцет
В бокалі з-під фрешу-оранж.
Тихо в’їдаються краплі.
Осінь вже ніби поруч.
Їдкою парою квітки –
Венами і думками –
Можна запити таблетки.
Склянками і ковтками!
Вибагливе серце садиста :
Цукор – банальна милість!
Білою хвилею нервів –
Миш’як. Виразність. Стислість.
Борошно. Перець. М’ята.
Лимон із кров’ю та сіллю.
Сьогодні – нам місяць уповні!
Ми граєм в родинну ідилію...
Ми вже давно розлюбили –
Побили глеки й коліна!
Чим вище піднятись треба –
Тим гірше не мати тилу!
І ми вже давно покохали
Удруге, а, може, втретє.
Ми пили оцет думками
І їли „солодку Беті”...
Хай кремом солодким здасться
Сон твій криваво-нестерпний.
Ти знаєш цю егоїстку –
Її немає без тебе!..