Оцінка: 10/10
Ритм кульгає. Ось так звучало б краще:(хоча можливо це специфіка кіберпанку)
/Хто чує - вклонись Механічному богу,
Машинами стати приречені ми,
Ми діти війни – нам відкрита дорога,
Але не судилось кінця в ній дійти./
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
...
Ihor Zubrytskyi — 19/10/2008 - 21:46Дещо поміняв. Як тепер? "МИ діти війни – нам відкрита дорога" - тут я не ставив ми, бо тоді тафтологія буде "ми, ми, нам".
888
CHUCK — 19/10/2008 - 22:46Як тобі такий варіант??
/І наші хвороби все ширше плодились/
/В зневірі знайти Механічного бога?/
/Німе запитання: "Коли порятуєш?"/
/Не з'виться звідкись жадана підмога!…/
/Мій бог - Ex Machina, чому ти не чуєш?/
А тут так:/Це діти війни – нам відкрита дорога/
...
Ihor Zubrytskyi — 19/10/2008 - 23:46Ага, все люкс, хіба тоді після "В зневірі знайти Механічного бога?" не треба знака запитання, це буде як логічне продовження останнього рядка другої строфи.
Думаю що тепер добре, треба буде ще хіба завтра на свіжу голову прочитати, дякую.
10+
CHUCK — 20/10/2008 - 10:08Супер!!! Тепер дуже подобається!! Вірш має характер. (10+)
...
Ihor Zubrytskyi — 20/10/2008 - 19:38Та, мені теж сподобався результат. Дякую за допомогу.