9 заповідь
Диво... — 13/10/2008 - 17:49
Збірка: 00:00
Міцний холодний чай –
Отрута синім вогнем.
На шибках – сірі відбитки,
Вуалі смутна печаль.
До ранку – немов до Венери,
А краще – до Єрусалиму.
Кого не цікавить останнє?
Щось пустку в мені пропалило...
Кому свіжих пліток подати,
Немов круасанів із перцем?
Віщати у жовтому світі
У сотні, у тисячі герців?
Купюрою в сотні уколів
Образити ти мене мусиш.
Ще спробуй ти яблуко, Єво, -
Гірчиці солодкої вкусиш.
Нехай я не змій, а відверто –
Ти знаєш, за ким гудуть дзвони?
Коли ти від’їдеш по щастя
З життя нетривкого перону..?
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.50