Порцелянова ніч
Черезова Варвара — 13/10/2008 - 13:39
Половинка цитрини у чашці. Хороший знак:
Порцелянову ніч розбивати на сотні „Так”
Так – я вірю. І так – чекаю. Кохаю? Так.
Цю зникомість ілюзій скасовую, а відтак
Я (колись ще дотична до тебе) тепер в тобі
Розчиняюсь тремтінням і шепотом. Сонце-сон
Промінцями ажурними гріє. І далебі
Я щаслива. Твоя. Забираєш мене в полон
Світанкових садів, солов’їних палких ночей...
І очиці як в лані, впаду як в життя – в жита.
І натомлено-втішене тіло попросить: „Ще”...
Порцелянову ніч розбиваю на сотні „Так”.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00