Анатомія болю
Черезова Варвара — 13/10/2008 - 13:38
Анатомія болю. До-слід і слід. Ножем
Спогадів я розтинаю своє безсоння.
Страх – тільки тінь по кімнатних кутках. І вже
Я не засну, не повірю у сон. Долоням
Хочеться зливи, як рибі води. Пройди
Настіж, навиліт, поранивши злегка ребра.
Сум тільки натяк, або силует біди.
Вечір – це крок, не ДО тебе, але ВІД тебе.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.00