Осiннi свiтанки
Кориця — 10/10/2008 - 23:21
Схiд сонця
Мiй початок-твiй кiнець
Твоєї величi вIнець
Розбився об мої цiлунки
Твоя iмпресiя-мої аккорди
Бринять переливи мiнорнi
З-пiд пальцiв,хмари розганяють
Що вигинають брови
Хмурими дугами
Твої зiтхання i мiй смiх
Скрипiння дощок пiд вiтрами
Що граються i греблi рвуть
I мiряються люттю
Iз дзвонами
I лiхтарями вогники магiчнi
Розпалюють в замрiяних очах
Твоя лиш нiч,а мiй-свiтанок
I дозрiвання виноградних грон
Це мiй початок-твiй кiнець
I свiт новий.
***
Затиснутий в долонях звiробiй
Що сяє i пахне лiтом
I мускатом,i барвами дитячих мрiй
Свiт напуває теплим,жовтим цвiтом
Твої прощання i мої ''бувай''
Бувай здоровий,пий мiй мед
Я вже ослiпла,пiсень не спiвай
Вони мої свiтанки так жорстоко душать
I сльози мої крапають,змивають
Останнє сказане i враз забуте
Осiннi спогади стихають
Як спогади про посмiшку Iуди