Хіба не говорив?
Лана Петренко — 6/10/2008 - 18:58
Збірка: Ще одна сторінка мого життя
У монофонії поблідлих звуків
відізветься єдина струна
наших безтурботніх,
розфарбованих коханням днів.
Життя натисне кнопку “enter”,
і помандруєм туди,
де ще не ступала нога
напівмертвих людей.
А над головою
не припинить пекти
червоне сонце,
викликаючи біль.
Під “номер сорок” Моцарта
пропливатиме буденність,
ковтаючи страждання
наперекір любові.
Пожди, а що, як
додати трішки хмелю? -
“Ну от, хіба не говорив?”
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.67