Ілюзорна свідомість
Биндас Оля — 24/09/2008 - 17:30
Дощ накрапає, хвиль золотих
Море гаряче гойдає.
Тепле повітря марудить всіх тих,
Хто непомітно згасає.
Квітка думок поверта пелюстки
В сторону наших ілюзій.
Серця пісок забиває рядки,
Долі тримає обузу.
Хтось кришталевий із неба впаде.
Літрами питимуть соки.
Більше сховатись не буде і де.
Чую “великого” кроки.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.33