МОЄМУ ДРУГОВІ
CHUCK — 18/09/2008 - 00:38
Занурений безсиллям у печаль, він посмішок забув приємні миті
Потоком сліз і хвилями журби, сади вина і радості залиті
Щез сподівань прекрасний урожай і виноградники ілюзій згнили
Його колись залитий світлом рай, втопили темряви жорстокі хвилі
Стрімка підводна течія змиває грунт і пласт за пластом
Вже видно все - на чім росло ілюзій дерево прекрасне
Зігнилі трупи вірних друзів в розбитих кораблях надій
Як перегній для всіх ілюзій і як кубло для підлих змій
Розбитий втомою від правди і змучений від каяття
Знесилений, німий, безправний, перенасичений життям
Він так бездумно, так вульгарно, не відчуваючи брехні
Як впертий дурень невиправний, шукав перлини у лайні
І гнівний крик спирає груди, стискає горло комірцем
Коли усміхнені паскуди, лавровим обпечуть вінцем
Його чоло, і знов в нікуди, тікають щирості слова
І знову ніч брехні й полуди, вступає у свої права
Ця слабість, втома, безпорадність, що огорнули в час війни
Не перетворять твою святість, у перемоги прапори
Зніми свій страх, вдягни зухвало, старий відважності мундир
Хоробро в бій мій друже «стАрий», сьогодні ти знов командир
Лиш підведись посеред бою, устань на ноги і в перед
Та пригадай, що є з тобою твій вірний "танк" і "кулемет"
Ведись хоробро, дух як криця, ну а жорстокість як каприз
Хай бойової одиниці твоєї буде це девіз!