Збірка: 1+1=1
Тріпоче і марить світляк,
Тріпоче, немов уві сні.
Де блимає синій ліхтар –
Там думи мої навісні!
Холодний мобільний „привіт”:
Застигли чуття в мені!
І скло застигає в нас,
А ми застигаємо в склі...
Сваріть нас, полайте: так!
Ми винні – тавром гоніть!
Вигадуйте і дзвеніть,
Паліть нас тавром, паліть!
І сльози в молитві сухі,
І все, мов у перший бій!
У попелі бачу лік,
В пожежі, мій любий, мій!
Чекає на нас Інкерман –
І човен у морі застиг!
До крові кусати вуста,
Бо вже не спинити біг!
Зірватися – мов з корми,
Летіти – немов у сні,
До тебе, у синю шир!
Де всі такі навісні...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.50