Янгол вечірньої тиші
Autumn_Illusion — 28/08/2008 - 10:39
Наївно тріпотіла догори
Мрії удачею манили
Й мої раділи білі крила,
Та й їх зуміли покорить
Коли одна мить залишилась
Дістатись неба я могла
Хвиля грязюки покотилась
Й мене як-небудь облила
І знову на землі вбиваюсь
І знов шукаю шлях наверх
А мої сльози з вітром грають
В думок шалений коловерт
Вже не злетіть мені ніколи
Не заспівати пісню неба
Не плавать в зорях світанкових
Не чуть в під хмар»ї пташок щебет
Бо не відмию свої крила
Вони навіки почорніли
Я – янгол вечірньої тиші
А моє царство землі нижче
Я зрозуміла, що я мертва
І в німоті топлю відчай
Я чистоти одвічна жертва
Хай! На землі знайду свій рай!