Гроно Часу
Оксана Доріченко — 13/08/2008 - 04:30
Зріє любові плід
На щедрій ріллі родючій.
Давній образі злючій
Парость давать не слід.
Зрілість- ні пари з вуст
Про ніжність й жагу кохання.
Але не вір мовчанню
Спраглих невтомних вуст.
Перлиною- в лона схов
Диво життя – воскресе!
Думаєш, із замісу
Глини?- з Твердинь Небес!..
Пісня, до неї- вірш,
Ковдру сплету з надії.
Колиска його – із мрії.
Не збудувать – міцніш!..
Відлік хвилин,- і зблід
Бог.Розлуча нас нині.
На материнській ниві
Час свій плекає плід.
Часу зростає плід!
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00