Майже оптимістичне
Геленка — 31/07/2008 - 12:45
Буде плакати довго й невтішно
за вікном моїм ввечері дощ.
Усміхнусь іронічно-зловтішно:
"Ти не будеш моїм. Ну то й що ж?
Нарікати на долю, чи вдачу,
а чи ганити вроду за те?
Я не плачу. Ні-ні, я не плачу!
Що, сльоза на щоці? Це пусте!
Що тут вдієш? Тобі інша мила..."
Та, згадавши примовку стару:
"Іще хто зна, кому пощастило?", -
знов всміхнусь і сльозинку зітру.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 7.33