Нашим рідним бабусям й дідусям
fynzik — 22/07/2008 - 23:39
Живеш і міркуєш, і сни навіть бачиш
Та щось залишилося там...
Ти з ранку всі вікна в квартирі відчинеш
І правду повідаєш нам.
Про темнії ночі, коли полихало.
І про про краї, що тепер чужина.
На мапі всі стежки життя відзначало
А "візи" туди вже нема.
"Було все не так... Та зараз не гірше!" -
І посмішку врониш дуже сумну.
Й його вже нема... Він теж вже "лишився"
Я і до нього пізніше сходжу
Він уже там куди ти, ніби, хочеш
Але потаємно, я знаю, в ночі
Ти в вихор часу сміливо вскочиш
І юність побачиш! Хоча і ввісні
Захоплення нами - як часткою себе
Ми розумніші, жвавіші - це факт!
Та хто ми без тебе? І де наше небо?
Прислухаймось... - ми навіть дихаєм в такт!