Ядерна ніч
Черезова Варвара — 20/06/2008 - 14:43
Ядерна ніч вибухає щоразу дужче.
Як в саркофаг, загортаю думки у втому.
Хочеш, забуду?
А хочеш, згадаю знову?
Те, як ховали у сніг обгорілі душі.
Ядерне літо.
Зима?
А було спекотно...
Воду цідили, а та зі смаком урану.
Хвиля ударна, імпульс магнітний.
Рани
світлом стікали.
Модерні брудні полотна
(Бинт, радіація).
Мрія – зелене поле.
Морфій від болю, спогад невиліковний.
Сон – це каміння... біле, важке, коштовне.
Дихаєш.
Кисень легені приємно коле.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00