На дно моря...
Ihor Zubrytskyi — 6/11/2007 - 02:28
Збірка: Лабіринти душі
Присвячується Мартіну Ідену і Джеку Лондону. Надіюся, що у царстві тіней їм не скучно.
Слава рівності й братерству,
що мене вкидає в бруд,
все навколишнє позерство,
це даремний, зайвий "труд".
Одну мить творить бажаю,
інша мить приносить страх,
ну а далі - вже ридаю,
й перетворююсь на прах.
Людства дух в мені бушує,
та не я це, я - нове,
злість страшна така нуртує,
що в мені сидить ОЦЕ!
Вирвати б коріння блуду,
весь тягар гірких століть,
чи відмиюся від бруду
й розірву суспільства хіть?
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00