Глоса
Ostap_Koza — 20/02/2022 - 04:58
сховався бог за тисячі імен
і кличе кличе голос одинокий
і за плечем дзвінкі лунають кроки
але крутнись - і тінь не промайне.
і голос кличе кличе кличе
за прірвою що зяючи лежить
але слова блискучі як ножі
смакую дармо язиком калічним
бо машкару барвисту розмаїту
з вокабули чужої не злизать
безглузда та зрадлива рать
між нами стала. стежку перекрито.
але торкає раптом за плече
лякаючи шпигун облесний
та глянь і враз - крило шелесне
прозорим пір’ям і втече
на те, як то казали, напоролись.
між нами ліс пустеля та Дунай
та як у них тепер не потопай
нечутно кличе кличе голос
хоча слова без сорому та строку
сокочуть сухо наче кулемет
а б’ється шось позбавлене примет
немов до моря збурені потоки