Гра
Лесь Щасливий — 23/05/2008 - 23:02
Збірка: Веселка
Джонні Чарльтон вийшов з машини і попрямував до великого будинку, де жив його кузен Мікі. Ніхто ніколи не бачив, щоб брати сварилися між собою, не говорячи навіть про щось серйозніше. Але цей день залишився чорним у календарі Джонні. Він працював на сицілійського боса, який здобув славу і трон криміналу за дуже вдале розповсюдження наркотиків: маріхуани, опіуму, героїну. Йому належало чи не найбільше закладів, барів, ресторанів, клубів, де він мав точки збуту “кайфу”. Жодного разу не провалювався: міліція була підкуплена в тих районах. Джонні Чарльтон був його консільєро. Цього разу йому випало завдання убити... свого кузена. Його серце вперше сколихнулось. Він практично виріс з Мікі: ходив до школи разом, обидва кинули її в восьмому класі і прилучились до вуличної банди. Джо був першим запрошений приєднатися до сім’ї, бо через проблеми з наркотиками Мікі мав не дуже велику популярність, хоча його боялися на вулицях.
Справа в тому, що Мікі став просто надзалежним від героїну, практично завжди був нетверезим. Гроші у нього зменшувалися з часом через це задоволення і одного разу стався інцидент: коли, під час купівлі дози героїну, він виявив, що грошей у нього не вистачає навіть на десяту частину. Злий, мов тигр, кинувся на наркодилера і проткнув йому плече, а потім ще й “пописав” лице. Може все б і обійшлося, але то був не той випадок (все-таки він не Лакі Лучанно). Наркодилер був із сім’ї, з якою мали дружні стосунки саме їхня. Бос не любив такої безвідповідальності, уже багато разів поперджував і просив Мікі не влізати в сутички з ким попало, і той завжди обіцяв виправитися або просто лукавенько посміхався. Джонні Чарльтон мав це зробити для репутації сім’ї. Коли він зайшов у вхідні двері пройшов ще кілька кроків і витягнув револьвер. Мікі в той час не бачив його, він лежав на дивані і дрімав, а на животі лежав папірчик з нетягнутою дозою. Джо підішов до брата. Він дивився на того, мов мама на дитину, яка прийшла п’яна після вечірки. Постоявши хвилини зо дві, Джонні взяв невеличку подушку, приклав до обличчя кузена. Ще кілька секунд дивився він на нього, закрив очі... і вистрілив. Одного разу вистачало, щоб чийсь мозок розірвало на шматки. Полились сльози... Джо впав на коліна і пригорнувся до брата. Він нічого не казав вголос і в душі також. За мить прибігла донечка Меліса. Не розуміючи, що тут коїться вона усміхалася, а Джо плакав... Скоренько встав, схопив маленьку на руки і сказав, що вони бавляться з татом. Він послав її до машини, де сидів його компаньйон. Мала була смілива, вся в батька, і тому, не боячись, залізла в машину. Джонні знову повернувся до, вже мертвого, брата. Закровавлену подушку закинув на верх антресолі. Той героїн він закрутив і положив в кишеню. Труп виявився важким, тому треба було постаратися донести його до басейну. Джо витягнув хусточку, повитирав револьвер, а потім поклав його у руки Мікі. Ноги спустив у воду. Тяжко зітхнувши він випрямився, поправив комірець чорного, дорогого піджака і рушив до машини...