***
Варвара Серафим — 13/05/2008 - 18:09
Трішки смутку, болю, і вагання -
Майже норма. Що в мені не так?
Не об'єкт я ніжності й бажання –
У коханні також не мастак.
Напівщиру усмішку й підбори
крізь гримасу зранку одягала
Дайте мені крихітну опору
Я б себе у собі ж відшукала.
Я - не відповідник й не додаток
Я - людина, втома, кров і піт
Я не відповідь на тисячі загадок
І не знаю, де реальність, а де флірт.
Прагну казки, щастя, ідеалу
Мию посуд, замітаю пил
Чайки в снах і океан,і шквали –
Тихий смуток сон не зупинив...
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.00