Memento
Ihor Zubrytskyi — 30/10/2007 - 22:35
Збірка: Лабіринти душі
Кроками йду, твоїми, своїми,
Знову з'явилася, зникла, пішла,
Не зрозуміти чуттями моїми,
чого душа є така непроста.
Знову прощай і самотності прірва,
Падаю вниз, навіть ні - я лечу,
але брудная життєвая ширма,
відсторонить мене, кричу.
Полум'ям дихаю, тілом горю,
Дивлюся туманом, край неба сиджу,
Думаю довго, чекаю зорю,
Таки дочекаюсь, тебе віднайду.