Металева реальність
Sasshenka — 3/05/2008 - 17:36
Ніч. Вогонь. В серці знемога
Життя – одна велика дорога
Тіло не відчуває болю
Важко зараз провити волю
Юний Орфей пурхає близько
Сон ходить наді мною низько
В голові каша
В подисі біль
В рухах так чітко проглядається ритм
Металічна холодність
Роботоподібна зневага, Все це лише сучасності гніт
Важко забути, легше не знати
В звичку ввійшло металічно кохати
З почуття вигоду мати
Важко характер проявляти,
Легше його взагалі не мати
В вустах цілунку, в долі подарунку
Є лише гума,
Гума і все,
Хоча напевно це сон лише
Життя не казка,
А відблиск страждань
Кожен в ньому зазнає поневірянь
Та ти піднімись, серце відкрий,
І слізьми щастя метал з сердець змий!