Я п’яна від ваших ненаситливих імпульсів
Це не легке запаморочення,
Це майже втрата свідомості
І те, що ви робите схоже на промисли
У спантеличених днів немає ролі для совісті...
І колись ви прочитаєте мою біографію
Там багато проілюстрованих сутей
Додасте, обпалену змінами, сумну фотографію
І не важливо який на ній буде холод...квітень чи лютий
Між вами є ті, кого легко не знати
Ті, що стали в колони згаслих ліхтарів
І не вдасться жодне серце переформувати...чи вдасться?
Лиш би ти був одним серед тих, хто очі відкрити хотів!