Все здивовано раптом спинилось на мить
і годинника стрілки стихли...
Я побачила все, що руйнує мій світ
незбагненним чорним вітром
Вже не треба тих слів що печуть вогнем,
ріжуть серце своїми ножами..
Все вже зроблено.. Можна покласти вінки
поховати, що було з нами..
Ніч прийде і накриє пітьмою весь світ
очі бачити може не будуть..
Але пам'ять.. так довго вона живе..
і наврядче це все я забуду..