Твоє ім’я немов молитву прошепочу.
Й у світі цілім є для мене лише ти одна,
У снах своїх я бачу лише твої ніжні очі,
І знай, що поряд я і ти вже не сама.
І знаю я що зараз ми один від одного далеко.
Ти не сумуй, бо відстань це лише слова.
І голос твій, що вдалині лунає,
До тебе вкаже шлях, немов дорого вказівна зоря.
Прийду до тебе я і ніжно посміхнуся,
Скажу, що сумував, і кожна мить без тебе,
Була немовби ціла вічність, і немов ціле життя.
Та зараз, я вже тут, я вже з тобою,
І просто тебе ніжно обійму.
І у обіймах моїх ніжних ти потонеш,
Забувши тугу і журбу.
І сонечко вже весело для нас обох сіяє,
Бо зараз тут вже я, бо уже разом ми.
І небо вже назавжди закарбує,
Той день, коли зійшлись наші світи.