Все почалось з твого-мого привіту,
Все почалось із руко потискань,
Твоя усмішка, дарування квітів,
І час моїх розчарувань.
Дарма, що ти красивий мачо,
Ти мій наплічник не підняв,
Тендітна леді я, а тащу кілограми,
Тобі не зрозуміть – мені то в кайф.
І в гори я можу ходити,
Спати в наметі або просто неба жити,
Бурлакувати як захочу я
І ліс то є моя сімя.
Ти думав, що зустрів «чувіху»,
І що додатком я до тебе буду,
Ну вибач, милий, не розрахував,
Моє життя – суцільний сплав!
Не розумієш ти у чому суть,
Чого хвилі твої вже не несуть,
Ти не на ту попав – тож вибачай,
І грай у свою гру або мою приймай!