Вона одягала сукню, щоб прикрити розбите серце...
Lana — 11/07/2011 - 01:42
Вона одягала сукню, щоб прикрити розбите серце,
На дуже високих обцасах танцювала на табакерці,
І гордовито несла у танці важенну душу,
Яку прикривали із шовку звабно кокетливі рюші.
Пакувала в туребку від бабці сни, ті що трапляться потім,
Де зІйдуться рейки і станції, якщо не запізниться потяг,
А як стане колоїдним простір і всі паралелі зіллються
У пристрасть, яка виходить за межі всіляких презумпцій.
Вона замовляла роумінг з акцією на вічність,
Штучним диханням лікувала свою покалічену дійсніть.
Прочиняла віндУ, як вікна у сонячну несистему,
Напинала на тіло хмари від частої еритеми.
Опинялася в ліжку із тінню, завше чомусь "валетом",
Малювала свої фантазії за відомим лиш ій трафаретом.
Своїх некохань натюрморти вкладала у липові рамки,
А коли починала білими,- не втрапляла ніколи у дамки.