Збірка: Придибеньки веселої Женьки
Галинка поспішала. Дід Петро – їхній сусіда – уже тутукав своїм «Запорожцем» біля воріт. Мама попросила попутньо підвезти доньку до школи – на вулиці холодний осінній дощ. Дівчинка нашвидку одяглася та й побігла до машини.
До класу вона зайшла задовго до уроків. Там були тільки дві її однокласниці, які зареготали, коли Галинка зняла пальтечко. Коли насміялися, одна з однокласниць тицьнула її пальцем в живіт, а дівчинка почервоніла, як маківка, і розплакалася. Вона так поспішала, що забула одягнути спідничку, і тільки штопані на колінах колготи були їй за одіж. Як же бути? Виручила подружка, що саме підійшла. Дала чорний шкільний фартушок, і Галинка малася бути в ньому.
На одному з уроків дівчинку викликали відповідати. Від задньої парти до дошки підійшла задкуючи, а коли підійшла задкуючи, а коли вчителька звеліла писати вправу, Галинка мовчки повернулася до класу… Урок був зірваний.