Наче привид
Кушнір Тарас — 5/03/2011 - 12:11
Збірка: Незавершена історія кохання
Мов острівець... Я вперше сплю в кав'ярні,
Під стінами дурманом п'яна тінь.
Холодні сни... На диво, віртуальні
торкаються колінами колін.
Неначе привид... Їду у трамваї,
За вікнами напівпохмурий Львів.
Він знає все. Але чогось не знає.
Він чує все. Але бракує слів.