Приречені жити
Кушнір Тарас — 5/03/2011 - 12:09
Збірка: Незавершена історія кохання
Зупиняються пари
зачаровані сходом сонця,
Наче біла примара
над повіками тане сніг.
А в зашторені вікна
пурпуровою мушлею осінь
тане білим промінням
у збентежених ліліях ніг.
І розходяться пари
листопадом приречені жити,
на трамвайній зупинці
Білим листям спиняється сніг.
Повертаються в осінь
Білим танго народжені квіти,
І ховається цвітом
у стривожених ліліях ніг.