Перехрестя
Кушнір Тарас — 28/02/2011 - 20:22
Збірка: Незавершена історія кохання
Життя – міраж... А видиво зникає,
Хапаючись за ніжність хризантем,
І нетерпляче лебеді злітають,
Лишившись свідками неписаних поем.
І змах крила, пожовкле листя, спомин.
Кладе до ніг несплакану сльозу,
Чиєсь обличчя від світанку сонне
втирає сонцем крапельку дощу.
Спів тихих кроків... Марево... Тумани...
Вона ховається в заметах павутин.
А так не треба... Думка світлом тане
на перехрестях зоряних стежин.