Я не впізнаю Вас
Кушнір Тарас — 28/02/2011 - 20:21
Збірка: Незавершена історія кохання
І на трамвайних шибах
змовкне осінній вальс...
Гладить камінні глиби
ліній тремка рука.
Ходять по місту пішки
тлінні останки днів,
Тягне кохана в ліжко.
– Вибач, не так хотів.
Хтось намалює вогник
на лобовому шклі.
Нам насьогодні досить.
Нам насьогодні лінь.
Нас роз'єднає осінь,
Зникне останній вальс,
Серце захлине повінь,
Я ж не впізнаю Вас.