Солодка примара
Кушнір Тарас — 22/02/2011 - 18:22
Збірка: Незавершена історія кохання
Солодка примара
гладить плечі,
Посірілий туман
ховає сум,
Від дотику світла
тремтить вечір,
доторкнувшись руками
до мокрих струн.
В неоновім блиску
дрижать стіни,
виноградне пруття
лоскоче фон.
Непомітним кроком
мовчать тіні,
Розперезує тишу
акордеон.
Розпивають спокій
чужі губи,
Розходяться млосно
чужі слова.
І плачем тремтливим
холодних звуків...
Лиш спадає з повік
солона сльоза.