Колись я загубила долю,
і присяглася не кохати.
Нажаль, вже не здобути волю,
доводиться лише страждати.
Так я змінила вічну казку,
і стала іншою, чужою.
Наділа лицемірства маску.
І задоволена собою.
А там і зруйнувала вдачу,
Поринувши, у світ страждання.
Я з того часу вже не плачу,
це не життя, це існування.