Залізницями долю чикрижено
На окрайці щасливих думок
Не змінитись залишитись вижити
Коліщатка прискорюють крок
Скільки слів по дорозі загублених
Ще волають до нас із пітьми
Пробачаємо віримо любимо
Хоч розлука нестерпно щемить
У холодних вагонах прокурених
Переписуєм набіло сни
З милим рай і в убогому курені
Та той курінь ще треба звести