Пошматуй перезрілі дощі...
Міла Рошена — 28/12/2010 - 01:27
Збірка: Напівфабрикат і сонце
Пошматуй перезрілі дощі...
понадколюй розплетені айстри...
за півморя піди і знайди
кухоль слів
про невтрачене завтра...
Пригрузила...
Ну, вибач..
піти я, чомусь, дуже часто встигаю,
а лишитись...
шматуй ці дощі,
під якими щоразу зникаю!
і надколюй всі айстри!!
Авжеж-- я б хотіла летіти і вкритись
тим дощем, у якого ти вкрав
його правду,
і трепетно вмитись
пелюстками заплаканих айстр,
щоб ще мить біля тебе лишитись...
Але, знаєш...
напевно, сама я по кухоль вертатимусь з ночі --
проростають в мені ці слова,
протинають розмочене клоччя.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00