Я - байдужа...
Baralenna — 26/10/2010 - 21:59
Вже вийшла з небуття зоря сумна...
За мурами образ - кохання храми...
Можливо, в тім лише моя вина,
Можливо, я - байдужа... до нестями.
Я спокій свій собі не поверну.
Й нехай про забуття ніщо не свідчить, -
Я мимоволь вбираю колір сну...
Бо він мені так бездоганно личить.
Коли душа вдягає панцир свій,
Хіба можливо їй завдати шкоду?
Вже за вікном січневий буревій...
І сліз - нема. Є діаманти льоду.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00