й не повернуться до ваших рук..
Ганнуся — 10/08/2010 - 23:50
Я знов шукаю справжності. Благаю,
Не смійтеся з наївності моєї!
Від вашой нещирості тікаю
У лабіринти творчості своєї.
Я знов пишу недосконалі вІрші.
Вони наразі - то єдина втіха
Опісля ваших слів, що наче миші
Мою довіру прогризають стиха.
І знов у ваші очі я дивлюся
З довірою, властивою лиш дітям.
Ви знаєте, вони у вас сміються!
І справжніми завжди лише здаються!
Проте, вам байдуже до моїх мук.
Ну, а мені бажається піти й не повернуться
До ваших рук!
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00