,про безневинну чашку кави...
Курінний — 25/06/2010 - 18:31
Гарний вірш за виключенням деяких "неакуратностей", які свідчать, що авторка його не вичитує . Не кваптеся публікувати свою роботу, хай вона "вилежиться", спробуйте "забути" про неї на деякий час - потім глянете свіжим оком. Проаналізуйте кожен рядок, кожне словосполучення, відчуйте його на дотик, на смак, на звучання... І тоді неодмінно помітите, що українською буде "застуда", а не "простуда", що є місце для урізноманітнення синонімами, що танцює наголос... Словом, немає меж для досконалості.
А тепер про головне... Бачте, існує таке неприємне для поета явище, як "авторська глухота". Вибачте, але не я цей термін вигадав. Це коли автор пише одне, а чується зовсім інше і не завжди доречне (а буває - що й ненормативне). От у вас: "чашка кави"... Вимовте кілька разів поспіль. Розумію, зараз відбувається чемпіонат світу з футболу і в збірній Бразилії грає футболіст на ім'я Кака, але взагалі-то для української мови це сполучення звуків не наймилозвучніше, погодьтеся...
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
Задумалась...
Малина — 25/06/2010 - 19:17Щиро дякую! Згодна з тим, що досконалості меж немає, тому дійсно ціную обєктивну критику, адже зі сторони завжди видно краще. Спробую прислухатися і відтепер наливатиму у чашки лише чай)