Самотнє тіло...
Сірий пил...
Маленьке серце тріпотіло
Й годинник вже спинивсь.
І тихо так навколо було...
Будинки сонні всі заснули,
Свіча погасла на вікні,
Самотнє тіло сколихнулось,
Зажало безодню у своїй руці.
Скалічена душа покинути хотіла
Матерію тіла приречену на біль,
А серце билось,билось,тріпотіло
Метеликами прибитими до стін.
Темний куток приховував тіні.
Приховував вир таємних бажань,
Засохлі троянди,що вже потемніли
В неволі кімнатних примар.
Перлини сліз лягали болем,
Повільно падавши до ніг.
Химерні тіні підповзали,
Рвучи всю душу на шматки...
Маленьке тіло в світлі тіней-
Дівча,що стомлене від снів.
Її душа радіти вже не вміла,
І очі не бачили світу-лиш біль...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 4.00
Про автора
Ім'я
Мар'яна
Місце проживання
Тернопіль