Заспана весна шорохкотить травою
зриває вітер спересердя дощ
ми йшли колись удвох тропою
цією
напівсолоні рівчаки посохли
соломинна трава погнулася від ніг
мені на вухо пошепки гукнеш "дивись"
і тикнеш в небо
мурашки тікатимуть від шиї і
до пальців ніг
я проведу рукою по плечу твоєму й зникну на роздоріжжі таємниць
ти згодом зникнеш
як схочеш можу й я
твій запах маю в пляшці у шухляді
бо,бач,твої знесилюють слова утомлені між спраглими вустами
Про автора
Ім'я
olly