А він ще так хотів пожити,
Він ще був юний, геть маля.
Не встиг він навіть зрозуміти,
Навіщо крутиться Земля...
О як чудово на Поліссі,
Сіяє Сонце на поля.
Стара вовчиця десь у лісі,
Народила немовля.
Маленькі лапки, сірі вушка,
В очах вогонь, вогонь життя.
Він був кругленький як пампушка,
Єдине мамине дитя.
Та зла людина хоче хутро,
Ну що для неї вовченя?
Бо виглядати буде круто,
Як хутряне буде вбрання.
Нема вовча, нема вовчиці,
Лиш краплі крові на траві.
І тільки тиха пісня птиці,
Про них розказує мені!
А він ще так хотів пожити,
Він ще був юний, геть маля.
Не встиг він навіть зрозуміти,
Навіщо крутиться Земля!
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00