Відстань...
Діма — 6/06/2010 - 16:37
Збірка: Фарбами мрій.......
Відстань стелилась дощами в лісах,
Ламаючи посмішку щиру твою.
Ти знову втираєш сльозу на очах,
А тіло підпалене осінню!
Гориш, палаєш і пишеш "Люблю".
Смієшся до мене привітно.
А відстань вбиває усмІшку твою.
І осінь крадеться у літо.
Маленькі, холодні краплинки дощу,
Морозом пронизують тіло.
Ти хочеш упасти, а я не пущу.
Вустами зігрію невміло.
Відстань малює тебе у вікні.
Говорить, що скоро побачу.
У різних містах ми сумуєм одні.
Ти плачеш! А я що не плАчу???
А відстань забуде, а відстань простить,
Весь гнів і даремні обрАзи.
Бо серце палає, бо серце горить.
Бо знає, що будемо разом!